надягати

1) = надягнути, надягти (що — про одяг), одягати, одягнути, одягти, у[в]дягати, у[в]дягнути, у[в]дягти, надівати, надіти, у[в]бирати, у[в]брати; натягати, натягувати, натягнути, натягти, натаскувати, натаскати, нацуплювати, нацупити (зазв. з деяким зусиллям); у[в]лазити, у[в]лізати, у[в]лізти (у що — із зусиллям протискуючись); накидати, накинути, напинати, напнути, нап'ясти, начіплювати, начепити (поспіхом, недбало надягати на верхню частину тіла)
Пор. носити 2), одягати I, 1)
2) див. надівати I, 1)

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • надягати — а/ю, а/єш, недок., надягну/ти і надягти/, дягну/, дя/гнеш, док., перех. 1) Натягувати, насувати, накладати і т. ін. одяг на кого , що небудь. || Використовувати, носити який небудь одяг. 2) Приладновувати, прикріплювати на чому небудь …   Український тлумачний словник

  • надягати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • оболокати — надягати, убирати …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • надівати — I = надіти 1) (приладжувати, прикріплювати щось на чому н.; надягати головний убір, окуляри, маску тощо), надягати, надягти, надягнути, одягати, одягти, одягнути, накладати, накласти, напинати, нап ясти, насаджувати, насадити, начіплювати,… …   Словник синонімів української мови

  • одягати — I = одягти, одягнути 1) (кого у що покривати одягом кого н.), у[в]дягати, у[в]дягнути, у[в]дягти, у[в]бирати, у[в]брати; наряджати, нарядити (одягати кого н. у гарне, святкове вбрання); виряджати, вирядити, розряджати, розрядити, вичепурювати,… …   Словник синонімів української мови

  • взувати — (узува/ти), а/ю, а/єш, недок., взу/ти (узу/ти), взу/ю, взу/єш, док., перех. 1) Надягати на ноги взуття. 2) Забезпечувати взуттям …   Український тлумачний словник

  • взуватися — (узува/тися), а/юся, а/єшся, недок., взу/тися (узу/тися), взу/юся, взу/єшся, док. 1) Надягати собі на ноги взуття. 2) Забезпечувати себе взуттям …   Український тлумачний словник

  • запрягатися — а/юся, а/єшся, недок., запрягти/ся, яжу/ся, яже/шся; мин. ч. запрі/гся, запрягла/ся, запрягло/ся; док. 1) Надягати на себе упряж або щось подібне, щоб тягнути який небудь вантаж. 2) перен., розм. Братися виконувати важку або тривалу роботу. 3)… …   Український тлумачний словник

  • надягання — я, с. Дія за знач. надягати і надягатися …   Український тлумачний словник

  • надягнути — див. надягати …   Український тлумачний словник

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.